Психологія злиття у відносинах

Останнім часом у мене зустрічаються ситуації щодо “своїх та чужих кордонів”.

Нещодавно, я сама з цим зіткнулася, потім у розмові зі знайомими, обговорюючи ситуацію, що склалася в їхньому житті. І просто не можу про це не написати.

Насправді, це одна з найпоширеніших проблем і справді дуже важко зрозуміти, де закінчуються свої кордони та починаються чужі.

Адже, якщо ми не вміємо відчувати свої кордони, то відповідно ми не відчуваємо і чужих кордонів і можемо влазити в особистий простір іншої людини. А що це означає? Що ми не даємо людині бути тим, ким вона є. Точніше, може й даємо, але нам важко це прийняти. В даному випадку, я говорю про конфлюенцію (злиття).

Тому що, коли це відбувається стираються кордони іншої людини і вам здається, що ви єдине ціле і часто використовуєте в розмові “ми”.

Таким чином, втрачається усвідомлення себе. І починається контроль над поведінкою іншої людини, що в результаті не може призвести до гармонійних відносин між двома людьми.

Якщо ви помітили у себе такий момент, то перед тим, як наступного разу до чергової ситуації ви захочете сказати “ми” (ми вирішили…, нам так краще…, ми хочемо… і т.д.). Зупиніться на секунду та дайте відповідь на питання:

А чи дійсно ви хочете цього, чи хоче цього інша людина?

Чи ви просто вирішили це за нього?

Читайте ещё больше интересного в моём БЛОГЕ!!!