Внутрішній критик

Внутрішній критик – це частина психіки кожної людини, яка відповідає за контроль, оцінку та аналіз того, що відбувається.

Ця частина особистості формується ще в дитинстві, вона служить захисним механізмом для дитини та застерігає її від небезпеки. Так як дитина сама ще не може і не знає, як себе контролювати чи оцінювати, то для неї цю функцію виконують батьки.

І від того, як з цим справляються батьки, як самі пояснюють і застерігають дитину, від цього залежить як сформується внутрішній критик дорослої людини.

Наприклад:

Д: – Мамо, я хочу …
М: – Я теж багато чого хочу!

Д: – У мене 3 з математики.
М: – У кого ти такий пішов, у нас у роді всі відмінники!

Погодьтеся, таких випадків дуже багато. Дитина, як губка, вбирає всю цю інформацію і з часом внутрішній критик, який його захищає, перетворюється на наглядача і контролера, який починає заважати дорослій людині.

Ситуації, в яких він може виникати у кожного зовсім різні, це залежить від вашого досвіду минулого. Для того, щоб подружитися з ним, порозумітися і домовитися, потрібно зрозуміти, коли він виникає. Для цього вам потрібно бути усвідомленим і відстежити, коли він починає говорити з вами. Якщо весь час йти у нього на поводі, то вам складно буде зробити якісь зміни у своєму житті та змінитись самому…

Що потрібно робити:

• Відстежити, в які моменти він з’являється. (найчастіше, коли ви втомилися; не знаєте, що робити далі; стоїте перед важливим вибором; переживаєте за якусь ситуацію або як ви в ній вчинили; переживаєте розставання або втрату значущої для вас людини/речі і т.д.)
• Що зазвичай він каже? Записуйте ці фрази, таким чином ви побачите ваші проблемні зони.
• Обов’язково стежте за тим, що ви відчуваєте.
• Нагадуйте собі, що критик це ваша внутрішня частина і знаходиться у зоні вашого впливу. Тому ви легко зможете ним керувати, головне залишатися усвідомленим у цей момент, а не піддаватися його впливу. Зазвичай я рекомендую подивитися на цю ситуацію з боку, як би піднятися над нею, і тоді ви зможете відсторонитися і не бути залученим.
• Потім переключіть свою увагу з емоцій на ваше тіло. спробуйте відстежити, що з ним відбувається, яка частина тіла перебуває у застиглому стані. Це буде та частина, яку ви не дозволяєте виявити.

Усвідомлення та фіксування того, що відбувається, найчастіше приносить полегшення і дає ключ до розгадки. І наступного разу, коли він з’явиться подякуйте йому за турботу. Все ж таки, його початкова функція це турбота про вас, не дати вам відчути розчарування, біль та образу.

І скажіть йому: «Дякую, що ти піклуєшся про мене. Я знаю, що можу розчаруватись, але я хочу це зробити. І готовий відповідати за свої вчинки сам».

Читайте ещё больше интересного в моём БЛОГЕ!!!